Новый стиль велотуризма

Цель определяет средства

Чтобы не заплутать в море стилей, нужно запомнить, что их особенности напрямую связаны с целями, которые преследует тот или иной райдер. Стили езды на велосипеде можно разделить на 3 типа:

• Прогулочное катание
• Спортивное катание
• Экстремальное катание

В последней группе есть подтип – экстремальное спортивное катание.

Самым распространённым типом езды считается прогулочное катание, которое не всегда имеет ярко выраженные особенности и считается любительским. Второе место в мире занимает экстремальная езда. Спортивное же катание – сфера профессионалов, для которых велотренировки не развлечение, а ежедневный многочасовой труд.

Велосипед Moots Routt 45

Велосипед Moots Routt имеет более удлиненные перья задней вилки по сравнению со стандартными моделями компании. Это дает повышенную устойчивость и дополнительный клиренс при использовании шин до 45c. Рама изготовлена из более прочных трубок, чем у обычных моделей Moots для кросса и дорог. Углепластиковая вилка Enve CX Disc обеспечивает функции руления и имеет сквозные проушины для осей втулки.

Наименее дорогая комплектация велосипеда снабжена плавной трансмиссией Shimano Ultegra 2×11 и гидравлическими дисковыми тормозами R785. Дополнительные опции включают заказные размеры, муфты S&S, крылья и проушины для крепления багажника — все за дополнительную плату, естественно.

Цена: 7 199 $

Информация: moots.com

Еда и посуда

О еде забывать не стоит — ведь если вы отправляетесь на целый день, то вам наверняка захочется есть. Сами условия похода диктуют необходимость брать в малом объеме, но калорийное — глюкоза, витамины и т.д. Как правило, популярностью пользуются «быстрые углеводы» — сухофрукты (курага, изюм), орехи, конфеты (например, карамель с фруктовой начинкой). Но эти углеводы хороши только для быстрого утоления голода, а на обед лучше всего захватить что-то посущественней либо зайти по дороге в какое-либо специализированное заведение — кафе, ресторан и т.п. 
И не забудьте воду — во время длительной езды ваш организм выводит много влаги, и ее требуется постоянно пополнять.

Поскольку крутить педали в течение целого дня довольно утомительно, то время от времени группа делает остановку, чтобы подождать отстающих, слегка перекусить, немного отдохнуть, а наиболее длительная стоянка, когда готовится еда, называется привалом. Привал в однодневных походах бывает, как правило, только один и длится около полутора часов.

В «классических» походах за время привала нужно успеть развести костер, приготовить горячее (чаще всего это суп из крупы и тушенки), вскипятить чай, поесть и убрать за собой весь мусор. Стоит заранее решить вопрос с группой о том, где и как будет проходить привал, будет ли готовиться на костре горячая пища, кому из членов группы что покупать и везти с собой.

Что же касается посуды, то в походах, как правило, используют стандартный набор — КЛМН (кружка, ложка, миска, нож), а кто-то из группы обязательно должен захватить с собой специальные котлы для приготовления горячей пищи — так называемые каны, а также бутылки с питьевой водой для чая.

Спорядження для велопоходу

Залежно від дальності та тривалості веломандрівки відповідно збираються необхідні речі. Якщо це похід з однією ночівлею, навряд чи вам знадобиться сковорідка – один-два дні можна обійтися і бутербродами з батончиками. Та якщо ваш велопохід затягнеться більш ніж на місяць, то варто в дорогу прихопити ще дещо. Ремонтний набір вже зібрано, тож на одне заморочення менше.

Спорядження для велопоходу поділяється на два різновиди: групове та особисте. Якщо ви збираєтеся підкоряти величезні відстані на самоті, то все, що входить до списку групового набору вам доведеться нести самому. Але зазвичай, такі речі рівномірно розподіляються між всіма учасниками мандрівки. Отже, до групового спорядження входить:

• мапи, щоб відслідковувати маршрут і здійснювати пошук альтернативних варіантів;
• компас. Можна замінити сучасними пристроями, які мають GPS;
• намети. Немає потреби брати багато одномісних. Краще взяти один, але великий, на декілька осіб – спати тепліше буде;
• групова аптечка;
• ремонтний набір для велобаулів, до якого входить нитка та голка;
• сковорідка. Має бути невеликою і неважкою;
• казан. Залежно від кількості чоловік можна взяти і декілька;
• теплотривкі рукавиці. Можуть знадобитися, щоб забирати з вогню гарячий казан;
• груповий трос. Прив’язувати велосипеди. Так, на всяк випадок;
• загальні речі для кухні: дошка для нарізання, ополоник, довга дерев’яна ложка;
• сокирка. Має бути невеликою і неважкою;
• пилка туристична;
• лопатка. Має бути невеликою і неважкою;
• світловідбивні жилети. Бажано для всієї групи. Або хоча б для керівника та для замикаючого;
• маршрутна книжка. У випадку якщо похід реєструється у МКК.

А особисто із собою треба взяти таке:

• велосипед. Для полегшення переносу речей транспорт можна облаштувати баулами та велорюкзаками;
• велосипедне спорядження: шолом, рукавички, одяг, чохол для велосипеду, фари, відбивні елементи (не обов’язково, але бажано), ремонтний набір та запасні деталі. Сюди входять усі необхідні велоелементи, тому якщо маєте ще список корисних речей – беріть, але знайте міру;
• документи. Паспорт, наприклад. Раптом вам захочеться перетнути кордон, а вас навіть ідентифікувати не зможуть. Також до нього варто покласти листок з телефонами мами, тата та рятувальників;
• гроші. Можуть і не знадобитися, але на всяк випадок взяти треба. В житті всяке трапляється;
• туристичні речі: КЛМН (кружка, ложка, миска, ніж), спальник, каремат, штормовий та теплий одяг, зручне взуття;
• засоби гігієни. У кожного список коливається, але зазвичай це зубна щітка, паста, туалетний папір, рушник, крем для засмаги тощо;
• особиста аптечка. Найголовніші для вас засоби;
• гумовий канат. Для прив’язування речей та рюкзаків до транспорту;
• ліхтарик;
• сірники;
• мобільний телефон.

Також можна прихопити із собою (хоча якщо проблема з місцем, то можна і обійтися):

• фотоапарат;
• туристичне сидіння;
• велоформу та велокомп’ютер;
• гумові капці;
• велоокуляри;
• запасний крючок, який тримає перекидку.

Список може коригуватися залежно від ваших потреб, але намагайтеся скоротити їх по максимуму. Якщо в перший день ще може здатися, що рюкзаки не такі вже і важкі, то в останній день велопоходу ви будете проклинати себе, що взяли стільки непотребу, який до того ж шкода викинути.

Джерело фото: velo-pk.org.

Снаряжение для велотуризма: какое купить?

Для современных жителей такой байк стал являться отличным подарком: ведь это самое удобное транспортное средство, которое когда-то изобрел человек.

Поездка на байке считается в настоящее замечательным вариантом провождения свободного времени, его многие выбирают его для семейного отдыха в выходные дни в парках города, так и для длительного похода, после преодоления его получают определенную категорию.

К такому виду спорта, которым является велосипедный туризм, обычно проявляют много внимания, так как насчитано достаточное количество видов такого развлечения.

Классический туризм

Это такая необычная поездка без торопливости в компании друзей на открытое пространство, на природу с палаткой обычно на пару дней. Такой способ странствия можно принимать для удвоенного похода в выходные дни с ночевками.

Экстремальный велотуризм

Для такой удивительной поездки  часто используются горные велосипеды, такие как Merida. Обычно цель подобных занятий становится сражение с препятствиями, в частности перепачкаться грязью и потратить на это много сил, которые в дальнейшем вам понадобятся.

Цивилизованный велотуризм

Такой туризм считается хорошим так, как для путешествия на велосипеде вы с легкостью можете позвать лучшего друга или девушку, которая вам нравится.  При таком велотуризме есть перерыв для ночлежки, который запланирован в гостиничном номере, а пробег за день не превысит 60 километров.

Плюс такого варианта: вам не придется носить с собой палатку, ножовку для разжигания дров, котел, коврик. Минус: нет возможности быть уверенным в том, что в гостиничном комплексе будут свободные номера.

Виды велосипедного туризма

По своим конструктивным особенностям велотуризм подразделяется на несколько видов. Они различаются. К примеру, цивилизованный велотуризм являет собой хорошо всем известные, самые обычные прогулки на велосипеде по местности, которая оптимально подходит для такого времяпровождения. Здесь, как таковых, не встретить преград или приключений, зато в изобилии красивые и живописные виды местности. В общем же это настоящий рай для новичков. 

Виды велотуризма

Спортивный велотуризм

Спортивный велотуризм – это такой вид спорта, который, к сожалению, сегодня в упадке. Зато он заставляет своих поклонников ставить новые и новые рекорды. Требуется за определенный период времени преодолеть некоторое, заранее предусмотренное, расстояние. К примеру, добраться на велосипеде от Москвы и до Владивостока, скажем, за пару месяцев. 

Спортивный велотуризм

Гонщицкий велотуризм

Гонщицкий велотуризм подразумевает ситуацию, когда путешественники не обращают никакого внимания на достопримечательности, они только едут. И чем быстрее, тем лучше, на поэзию нет времени. Тут главное состоит в преодолении заданного расстояния. Они буквально «проглатывают» заданное пространство. Но это по-своему интересно и азартно.

Гонщицкий велотуризм

Экспедиционный велотуризм

Экспедиционный велотуризм предпочитают те люди, которым в удовольствие преодоление препятствий. Например, с рюкзаком для велотуризма в поход через горы или ледовые поля, а еще через замерзшие водоемы – реки и озера. С каждым разом они будут прокладывать себе еще более сложный маршрут. 

Экспедиционный велотуризм

Байкерский велотуризм

Байкерский туризм – это по сути дела, проверка мощности вашего велосипеда. Чем быстрее будет происходить движение по трассе, тем лучше. Между прочим, байкеры со стритрейсерами то и дело красуются и соревнуются друг перед другом в технике. Зимний велотуризм, полностью, соответствует обозначенному в нем времени года. Получается, что это прогулки как раз в плохую или, как минимум, очень холодную погоду. Как говорится, все на любителя. 

Байкерский велотуризм

От чего зависит успех велопохода?

Прежде всего, от вашей физической подготовки, а также от правильного выбора велосипеда.

Совет

Велосипеды бывают разных видов, и чтобы подобрать оптимальный для себя, следует о них подробнее узнать.

Снаряжение для любителя и профессионала

Большинство велосипедов для велотуризма поднимают такое количество вещей, которое способны поднять его владельцы.

Палатка.Если вы используете ее, то у вас есть чувство уверенности уверенность в том, что когда наступят сумерки у вас будет крыша над головой в любую погоду.

Спальник

Здесь, как и в случае с велосипедом, важно знать, какой спальный мешок выбрать. Удобный вариант спального мешка должен обладать маркировкой, в которой указана температура

Такие мешки различаются по половому, так как строение тела у них разное.

Пенка.Она представлена в виде мягкой формы коврика из пластического материала,  который может сохранять тепло. Такой предмет, а именно матрас, который используется под спальными мешками.

Герметичный мешок.В нем вы можете сохранять примус, денежные средства, документацию, мобильный телефон и сменное тепловое белье.

Аптечка.В ней должны находиться следующие препараты: нитроглицерин от сердечной боли, средство от дисбактериоза, бинты и антисептические средства, жгуты, средства от простуды.

снаряжение для велотуризма

Одежду и обувь лучше всего выбирать от погодных условий, вот следующие категории:

• Кроссовки, лучше брать из настоящей кожи, носочные изделия.
• Шлем и подшлемник необходим людям, которые  любят ездить довольно агрессивно, а также обладание опасных спусков.
• Велосипедные перчатки приобретайте с гелевой вставкой.
• Куртка. Считается основной одеждой. Выбирать ее необходимо следующим образом.  Она должна отлично впитывать пот, обладать легкость, сохранять тепло и быть заметной в ночное время суток.

В этой статье мы попытались охватить список того снаряжения, который обязательно понадобится вам в путешествии особенно на далёкие расстояния.

Ника

74

Увлекаюсь походами и путешествиями, фото и видеосъемкой. Хожу в походы с детства. Всей семьей ходили и ездили — то на море, то на речку, на озеро, в лес. Было время, когда в лесу мы проводили по целому месяцу. Жили в палатках, готовили на костре. Наверное, поэтому и сейчас меня тянет в лес и, вообще, на природу. Путешествую регулярно. Примерно три путешествия за год по 10-15 дней и множество 2-х и 3-х дневных походов.
Комментарии: 0Публикации: 667Регистрация: 23-10-2018

Технічне обслуговування велосипеда. Ремонтний набір

Справді, перше, про що треба подумати перед велопоходом, – це ремонтний набір. Після того, як ви обзавелися самим велосипедом, звісно. Ви ж не збираєтеся повертатися додому після кожного проколу? А їх, повірте, може виявитися немало.

Якщо ваша рама ціла, руль не загнутий в бублик, ланцюг не розірваний на святкове конфетті та колеса за формою не нагадують жодну іншу фігуру крім кола – проблему можна вирішити на місці. Хоча, навіть останню несправність з перелічених деякі умільці примудряються усунути без втручання веломайстрів.

Для вирішення подібних проблем може знадобитися спеціальний інструмент, яким ви якраз і озброїтеся. Але не брати ж із собою цілий гараж ключів та шестигранників. Достатньо знайти ті, що підходять до вашого велосипеда, враховуючи, що одним ключем можна відкрутити не одну гайку, і не в одному місці.

Розглянемо детальніше необхідний ремонтний набір для велопоходу:

• шестигранники. Зазвичай продаються наборами;
• насос;
• гумові заплатки з клеєм. Продаються разом, але краще купувати спеціальний клей для гуми окремо – він міцніше тримає;
• запасна камера;
• мультиключ;
• пласкогубці;
• викрутка;
• масло. Можна машинне, але є і спеціальне велосипедне;
• ключ для спиць;
• комплект запасних спиць;
• тросики гальм та перемикачів;
• лопатки для бортування. Якщо вмієте бортувати руками – можна не брати;
• запасні гайки та ніпелі.

Це список необхідного мінімуму. Звичайно, його можна коригувати залежно від ваших потреб, довжини та складності маршруту, можливостей вашого велосипеда та іншого.

Головний спосіб мінімізувати ремонти під час мандрування – влаштувати технічний огляд свого транспорту перед подорожжю.

Поради новачкам

Існує декілька лайфхаків для тих, хто тільки-но зацікавився велотуризмом. Здавалося б, вони очевидні, але мало хто про них вчасно згадує:

1. Насамперед, підготуйтеся до веломандрівки морально – не кожному під силу витримати цілодобове вкручування. В будь-якому випадку, краще бути підготовленим до гіршого варіанта, але сподіватися на кращий.
2. При виборі велосипеда краще за все звернутися до знайомого, який розбирається у цій справі, а якщо нема такого – завести. Частіше за все звертаються до спеціалістів, які працюють у веломагазинах. Але будьте обережні – деякі індивідууми зацікавлені більше в тому, щоб продати товар, аніж допомогти вам. Тому все-таки заводити подібні знайомства краще на нейтральній території.
3. Для здійснення приємного велопоходу важливо натренувати не лише ноги – від тривалого сидіння сідниці болять не менше. Тому, крім легкого бігу, не завадить також включити в тренування недовгу прогулянку на велосипеді. Бажано, хвилин на 20. А ще краще – на 40. Так поступово п’ята точка звикне до форм вашого сідла і не буде в дорозі нагадувати про себе відчуттям дискомфорту.

Якщо раніше ви ніколи не були у велопоході та не ловите справжній кайф від крутіння педалей – подумайте тричі, чи ваша це сфера, чи краще не обтяжувати себе зайвим клопотом у вигляді велосипеда та піти у похід пішки.

Однак якщо ви все ж таки впевненні на всі двісті, що це ваше, будьте готові дізнатися чимало інформації для того, щоб ваша веломандрівка пройшла успішно і залишила по собі незабутні приємні враження.

Якщо стаття сподобалася, розкажіть друзям 🙂

Велосипед Kona Sutra

Велосипед Sutra компании Kona готов к использованию сразу после снятия с витрины. Он имеет переднее и заднее крылья, полностью закрывающие колесо. Собранная встык хромированная рама велосипеда предлагает более тонкие перья задней вилки для плавной езды, но при этом более жесткие, более тяжелые трубки, использованные в остальных местах, лучше справляются с большим грузом.

Новые вилки этой модели имеют лопатки конической формы (также для обеспечения плавной езды). Велосипед укомплектован двумя багажниками и держателем для корзинки с бутылками. Геометрия данной модели основана на велосипедах Konas cyclocross, но Sutra имеет более высокую переднюю трубку, длинную верхнюю трубку и удлиненное 50-мм смещение вилки для улучшения клиренса и снижения перекрытия с пальцами ног.

Механические дисковые тормоза Hayes обеспечивают торможение при любой погоде, а трансмиссия 3×9 Deore/Alivio предоставляет большой диапазон тяги. Шины Clement Xplor’r 40c могут работать на различных поверхностях, ну, а кожаное седло Brooks B17 обеспечивает комфорт при многочасовых поездках.

Цена 1 399 $

Информация: konaworld.com

Велосипед для турпоходу

Отже, ви вирішили знайти собі велосипед. Можливо, у вас вже є один. Та якщо ви не певні, чи витримає він мандрівку у 20 кілометрів, то краще не ризикувати та підшукати надійніший варіант. Одразу пораджу – не купуйте собі річ лише для чогось одного! Якщо, звичайно, ви не спортсмен, у якого все життя – це покатушки, або бізнесмен, котрий може собі дозволити придбати для кожної нагоди окремий вид двоколісного.

Якщо не на 100, то на 90 % можна впевнено стверджувати, що вам захочеться на ньому просто покататися, з’їздити до батьків у гості чи вибратися з друзями на природу. Тому головною ознакою вашого двоколісного коня є зручність.

Велосипед має бути зручним у посадці, у крутінні педалей, у виконанні трюків, у будь-чому. Після поїздки на 10 кілометрів вас не мають турбувати спина, руки чи шия, за винятком ситуацій, коли зазначені частини тіла брали участь у прокачуванні м’язів, або були пошкодженими при падінні.

Це що стосується ваших відчуттів до обраного транспорту. А тепер про вимоги, яким має відповідати двоколісний товариш, аби не перетворити велопохід у піший:

1. Міцність та надійність. Щоб створювати собі як найменше проблем у велопоході, краще обирати не найдешевшу модель. Китайські аналоги справжніх інженерних витворів мистецтва не спроможні витримати великі і тривалі навантаження. Ці так звані міські велосипеди придатні лише для поїздки за хлібом. Не більше.
2. Вага. Здавалося б, яка різниця, скільки велосипед важитиме. Головне, щоб їхав. Але ж ви не робот – чим важчий транспорт, тим складніше ним керувати і переміщуватися, враховуючи, що це можливо лише завдяки вашим зусиллям. Тому не забувайте звертати увагу на комплектацію товару. Транспорт слід обвішувати лише найнеобхіднішим. Найкращим рішенням для зменшення ваги стане придбання карбонової рами – за міцністю та вагою звичайні алюмінієві аналоги значно поступаються. І ціною також. В такому випадку можете обрати щось серед аналогів, які не матимуть зайвих деталей, наприклад амортизатора. Для новачків у веломандрівці він точно не знадобиться.
3. Ходові якості. Швидкість у велотуризмі не самоціль, але на велосипеді з чудовим накатом набагато простіше вкручувати. Яким би простим шлях не був, обов’язково він складатиметься з підйомів та спусків. Тому важливо, щоб кожна гірка не змушувала вас вставати та підійматися пішки, витрачаючи дорогоцінний час. З можливістю переключати передачі ви зможете обрати більш легку та потихеньку крутити собі педалі.

Вибір велосипеда залежить від ваших умінь, можливостей, в тому числі і фінансових, побажань та вимог, які ви для себе окреслили. Якщо ви любитель, катаєтеся давно, але в похід не ходили – краще підшукати туристичний транспорт, близький до вашого стилю катання. Або ж поїхати на своєму, якщо він є. При виборі покладайтеся на власні відчуття, враховуючи і психологічні.

Джерело фото: board.lutsk.ua.

Різновиди велотуризму

Окрім стилів, є також різновиди, які визначають тривалість веломандрівки:

1. Одноденний велопохід. Назва говорить сама за себе – прогулянка на один день без ночівлі. Як правило, виїжджають рано-вранці, аби побільше проїхати, і повертаються увечері того ж дня. Для зацікавлених, що збираються їхати вперше, це найкращий варіант.
2. Похід вихідного дня. Це велопохід з однією ночівлею. Як зрозуміло з назви, здійснюється на вихідних. Виїзд зранку в суботу, а повернення у неділю ввечері.
3. Багатоденний велопохід. Це широке поняття, яке включає багато нюансів, хоча у таких мандрівок є одна загальна риса – похід займає більше одного дня. Тривалість може сягати від кількох днів до десятків або навіть і сотень діб. Тому до такої мандрівки варто підготуватися завчасно і з усією відповідальністю.

Джерело фото: tk-ekvator.ru.

Стилі велотуризму

Новачкам, які зацікавилися велопоходом вперше, варто знати, що існує декілька стилів велотуризму. Звичайно, що всі вони мають одну спільну рису – подолання перешкод за допомогою велосипеда. Та перешкоди бувають різними. І кожен стиль має свої відмінності. Тому треба розглянути їх детальніше.

Джерело фото: tourinform.org.ua.

1. Цивілізований туризм. Найпростіше, що можна придумати. Та, мабуть, найнудніше. Звичайна велосипедна прогулянка на свіжому повітрі на відносно велику відстань. У дорозі ніяких пригод. Для початківців саме те. А от любителям незабутніх вражень може не сподобатись. Хоча, люди різні, можливо, для когось і така прогулянка – ціла пригода.
2. Експедиційний велотуризм. Вигаданий та втілений на практиці людьми, для яких першочергові цілі – подолати перешкоди. Однак про навколишні пейзажі та пам’ятки вони також не забувають. Найкращою винагородою для подібних мандрівників є пройдений маршрут. І чим складніший він був, тим краще.
3. Байкерський туризм. Дещо схожий з попереднім, але випробування у цьому випадку стосуються двоколісного товариша. Такий велопохід перш за все перевіряє можливості самого транспорту. А від водія вимагає чудової техніки. Тому цей різновид має невелику кількість шанувальників.
4. Спортивний велотуризм. Передбачає досягнення та встановлення рекордів. Таким стилем займаються лише спортсмени, у яких здебільшого одна мета – подолати обрану відстань якнайшвидше. Їх не цікавлять ні пейзажі, ні пам’ятки, ні НЛО, що зупинилися серед поля… Завдання велоспортсменів – «поглинути простір» за мінімальний проміжок часу.
5. Зимовий велотуризм. Особливий вид, адже ним захоплюються відчайдушні любителі подихати морозним повітрям. Уявіть собі, що є такі люди, які полюбляють кататися в нестійку, холодну, вітряну, мокру погоду. Снігопади, ожеледиця, сльота – ідеальна атмосфера для велотуристів цього напрямку. За три місяці мерзлоти вони намагаються відвідати та побачити якомога більше цікавих місць.

Маршрути для велопоходів по Україні

Кожен велопохід класифікується за складністю. Нижче наведені приклади категорійних веломаршрутів з вказаним рівнем категорії складності:

Велотури першої категорії, для новачків:

• Долина нарцисів у Закарпатті. Старт у місті Воловець, далі слідують Міжгір’я – Хуст – Королево – Виноградів – Берегово і кінцева точка – Мукачево. Відстань сягає 150 км, а тривалість – 3 дні.
• Карпати-1. Замки та фортеці Прикарпаття. Розпочинається з міста Кривин, до Острога, далі Новомалин – Дубно – Тараканівський форт – Кременець – Почаїв – Олесько – Золочів – Львів. Протяжність мандрівки складає 340 км. Тривалість 6 днів. Можуть взяти участь всі бажаючі.
• Карпати-2. Ужгород – Мукачево – Хуст (долина нарцисів + гірське історичне селище Велятино) – озеро Синевир – Лопушне – перевал Торунський – Болехів – Стрий – Трускавець. Маршрут складає 360 км. Тривалість 7 днів. Можуть взяти участь всі бажаючі.

Друга категорія, для любителів і тих, хто вже має першу категорію:

• Апостолово – Каховка – Олешківські піски – Херсон – Миколаїв – Ольвія – Очаків – Одеса. Протяжність – 600 км. Час проходження – 10 днів. До групи приймаються учасники з досвідом 1-ї категорії складності.
• Білгород-Дністровський – Одеса – Очаков – Кінбурнська коса – Олешківські піски – Херсон. Маршрут складає 650 км. Час проходження – два тижні. До групи приймаються учасники з досвідом 1-ї категорії складності.
• Київ – Українка – Трипілля – Ржищів – Кагарлик – Миронівка – Богуслав – Саварка – Ольшаниця – Біла Церква – Сквира – Попільня – Брусилів – Радомишль – Черняхів – Новоград-Волинський – Городниця – Корець – Славута – Острог – Кременець – Почаїв – Броди – Радехів – Львів.

Третя категорія, для досвідчених, хто має другу категорію:

Дрогобич – Борислав – Східниця – Турка – Ужок – Ростока – Воловець – Міжгір’я – Синевир – озеро Синевир – Колочава – Драгово – Тячів – Рахів – Ясіня – перевал Яблуницький – Кремінець – Верховина – Косів – Кути – Вижниця – Берегомет – Сторожинець – Чернівці. Похід складає більше 900 км, тривалістю близько місяця.

Замовляти готовий велотур з інструктором можна у декількох українських туристичних фірмах. Тільки одразу домовляйтеся та визначайте, що входить до вартості мандрівки. Зазвичай це:

• інструкторський супровід;
• харчування;
• ночівля;
• часто входить екскурсія;
• іноді оренда велосипеда.

Добирається турист до місця старту велопоходу за власні кошти. Ціна залежить від кількості осіб у групі. Розклади веломаршрутів з’являються ближче до відкриття сезону проведення турів. Зазвичай це травень та літні місяці.

Джерело фото: dneproveloklub.dp.ua.